Культура, буденність та місіонерство в польському краю

В гості до сусідів – напевно так можна висловитись, коли їдеш місіонером в країну, яка знаходиться поряд з твоєю батьківщиною. Часто чув, що польська мова така, як українська – нема чого там вчити. Цікаво і хто таке придумав? Ну точно не ті, хто подався до наших сусідів поляків жити, працювати, чи бути місіонером. Зі свого досвіду, можу впевнено сказати, що культурно ми дуже подібні, але все ж таки поляки знаходяться на один щабель вище. У Польщі більшість людей виховані, ввічливі не скупляться на компліменти, посмішки і доброзичливі слова, а більше навіть розкидають їх на ліво та на право, я зараз не говорю лише про християнське середовище. Серед опитуваних віруючих 90% - католики, а 5% - протестанти. Польща – католицький край. Вже так устаткувалось: поляк – католик. В недільний ранок можна спостерігати за великою кількістю людей, які прямують до костелу. Так як протестантів не багато – вони дуже добре один одного знають, хоча можуть проживати в різних містах. Вони часто проводять спільні конференції, проекти. На мій погляд, це має хороший вплив на міжцерковні стосунки. Як із України багато людей виїзджають закордон у пошуках роботи, таку саму тенденцію можна спостерігати і в Польщі. Лише їм легше це робити. Українці більше втручаються в життя ближніх, а ось наші польські сусіди поважають приватність. В цьому є свої плюси та мінуси. На приклад, ти не можеш просто так завалитись до друзів додому без попередження. Але рідко трапляється, що хтось постійно чіпляється до тебе за твої переконання, що можна було зустріти в Україні дуже часто. Тебе не будуть висміювати в очі, що ти відвідуєш протестантську церкву. Через розчарування в католицизмі, деякі люди не хочуть слухати про Бога, бо Він у них асоціюється з релігією. Тому при розмові завжди треба відокремлювати Бога і церкву. У Польщі можна відкрито розповідати про Бога, іноді можуть заборонити проведення якоїсь євангелізації, але це суто суб’єктивний фактор і немає законних підстав.

Моє знайомство з Польщею почалось в червні 2014 року. Я приїхав до друзів – Пьотр і Луцина, які мають троє дітей. Перші 2 місяці я жив у них, і вважався, як повноцінний член сім’ї. У липні був десяти денний табір в місті Закопане з благодійним фондом ICHTHYS. Я вів Біблійні заняття для дітей 6-12 років. Було весело, бо я ще тоді не сильно вмів розмовляти польською. Бог дав мені особливу благодать порозумітися з дітьми. У серпні я почав співати в групі прославлення. А з вересня почав займатися молодіжним служінням, де ходить зараз вже 15 чоловік, з яких більше половини – нецерковні люди. Коли я приїхав, молодіжну вів вчитель англійської, і це були півторагодинні біблійні заняття в академічному стилі. Було лише 7 церковних дітей. Цей вчитель поступово віддав мені лідерство. Я почав проводити з ними багато різних ігор, десь виходити на прогулянку, і в ці заняття вплітати слово Боже. І тут почали приходити і невіруючі люди. Важко пояснити як, але батьки відпускають своїх дітей, мабуть – це рекомендації друзів дітей, які до нас приходять. Майже цілий рік я вів молодіжну сам. Потім я зрозумів, що працюючи я не зможу робити це на доброму рівні. З’явилися більше вмотивованих людей і тепер вже є команда. Бог цікавим чином приводить до нас людей: дехто прийшов після табору або різних проектів з ICHTHYS, декого запросили люди. Ми дуже багато граємо різні ігри, пізнаємо один одного і Бога. На жаль до церкви вони ще не ходять. Щоби вони приходили треба трішечки змінити план і стиль недільного служіння. Вірю, що це буде. Наприклад у нас є 5 –ро осіб , які брали участь у таборах та проектах.

Благодійний фонд ICHTHYS щороку організовує табори для молоді з неблагополучних сімей. І не тільки. Тренінги «gospel» співу з концертом у центрі міста, а також щотижневі зустрічі з молоддю. Деякі проекти фінансово забезпечує Європейський Союз. Тут дуже багато чого фінансується за рахунок Європейського Фонду Розвитку Громади. В цьому році я брав участь у двох таборах. Перший ICHTHYS організував для польської молоді біля Закопане, другий для українських дітей зі східної України. ICHTHYS також проводить різні зустрічі з молоддю з неблагополучних сімей. На таких зустрічах розглядаються практичні теми, які цікаві сучасній молоді. Не завжди ми говоримо про Бога. Така молодь прагне побачити Бога в тобі, але аж ніяк не лише почути.

З Матеушом я познайомився в потязі по дорозі в наш табір. У свої 16 хлопець мав важку сімейну ситуацію і при живих батьках був змушений жити в дитячому будинку. Після табору Матеуш хотів продовжувати спілкування з нами, але раптова смерть батька змінила його ставлення до Бога. Він був злий на Нього через втрату близької людини. Майже рік він не виходив на спілкування аж до наступного табору. У таборі він розповів про свої переживання, ридаючи перед усіма зі сцени, він також переосмислив своє ставлення до Бога. Його віра зросла. Тепер Матеуш щоразу приходить на наші молодіжні зустрічі. Більше того, він не соромиться своєї віри в Христа, часто дописуючи на фейсбуці вірші з Біблії.

Іншого хлопця звати теж Матеуш, він спочатку брав участь у дитячих зустрічах OSTRÓDA CAMP потім у проектах ICHTHYS і з вересня почав приходити до нас на молодіжну, він також не соромиться Бога перед однолітками, хоча йому 13 років.

Неблагополучні сім’ї одна із проблем сучасного світу і, звичайно, Польщу це не оминуло. Статистика дітей з неблагополучних сімей жахлива, багато з них йдуть до в’язниці ще в підлітковому віці. Що мені подобається в Європі – те що багато грошей виділяється на профілактику – і це мудро. Краще уряд виділить зараз пару тисяч євро на проекти, які сприяють запобіганню руйнівних наслідків, для 20 осіб, ніж потім десятки тисяч на утримання декого у в’язницях і щомісячним фінансуванням допомоги по безробіттю іншим.

«Не показуй пальцем — покажи собою» - слова відомого польського афориста, сатирика Станіслава Єжи Лєц. Саме цей вислів влучно показує як доносити Євангеліє полякам. Дуже часто зустрічаю як невіруючі, спостерігаючи за відносинами християн, самі стають послідовниками Христа. Вдало буде завершити словами самого Господа Ісуса Христа: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».